Я прийшов додому, баньку затопив
Взяв Біблію і пішов надвір
Сів за стіл її відкрив
Читаю, сам з собою розмовляю
А навкруги, все таке земне
Пташки щебечуть і співають
Якісь дядьки один другого лають
Жінка на когось там кричить
Півні кукурікають горлають
Хтось десь цвяхи забиває
Сусід сокирою поліно розрубає
Собака лає, писати не дає
Десь щось скрегоче і гуде
Життя іде.
Все суєтня, все цокітня
І так все життя
Все це земне так засосало
Очі дивляться лиш вниз
І рідко хто ці очі піднімає
Туди, до неба, до небес
Там же є Святий Отець
А ми як той мурашник
Бігаєм туди, сюди
Щось носим переносим
Щось будуєм на землі
І все нам ніколи
Вечері дехто про Бога вспомяне,
Слава Богу, вспів усе!
Успів зробити своє земне
А може вам хоч трохи відпочити
Піти в церкву Бога вспомянути
Душею і тілом відійти
Там в церкві сестри і брати
Іди туди, тебе там ждуть
Тобі духовну їжу там дадуть
Не йдуть не хочуть йти
Да, Бог є, але Він так далеко
Мені до Нього не дійти
Хай коло хати хоч трохи розгребу
Потім колись до Нього я піду
І так із дня на день
Із року в рік
Відкладається до Бога цей похід
Багатьох ця праця схоронила
Все відкладали на потім
Так з них, ніхто до Бога й не дійшов
Ніхто нічого з собою не забрав
На дітей все позалишав
Так ще й до Бога не попав
І діти корячаться на цій землі
Доробляють те, що батьки не доробили
І так віками землю ковиряють
Не каються, прощення не приймають
Нема коли.
гоменюк михаил,
г.гайсин, украина
гоменюк михаил владимирович, пришел к Иисусу в 2004 и полностью посвятил свою жизнь Богу. сейчас пишу стихи e-mail автора:lichmanyk@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 8938 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Мне жаль Того, Что Не Сбылось… - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) …в Суете и Решении Насущных Задач, Мы Пытаемся Реализовать и Воплотить то Малое, что считаем Смыслом Существования для Своего Я…
…но Рядом с Нами, ВСЕГДА Находится то Прекрасное, Великое и Вечное, которое Мы Не Видим лишь по причине Обыденности и Нищеты Собственных Душ…
…только ОНО ОДНО, ДОСТОЙНО Всей Нашей Жизни, Стремления и Желаний…
…но именно ЕМУ ОДНОМУ, Мы Не Уделяем Ни Крупиц Своего Времени, ни Частиц Своего Внимания, таким образом, Оставляя за Бортом Своего Утлого Суденышка - Бесконечную Реку Вселенской и Вечно Изменчивой Жизни…
Жизнь – есть Великое Благо, ибо Она Позволяет Нам Каждое Мгновение Становиться все Более Совершенными, и тем самым, Вносить Красоту и Смысл Познания в Окружающий Нас Мир…
