Буває, хтось кинеться на амбразуру,
На себе силкуючись залп спрямувати,
Від вірної смерті когось врятувати.
Трапляється, люди з розгону та здуру
Під дружні овації пруться у жерла:
Їх мрія прославитись заживо зжерла.
А є ще десь хворі на голову душі,
Не їхнє це: з ближніми в злагоді жити,
За щастя їм в полум’ї сварок горіти.
Їм - мокро на морі, їм - сухо на суші.
Кругом – лиш запроданці і дилетанти,
З гнилою підкладкою всі варіанти.
.
Існують й умільці народного руху.
Вони геометрію вчили ретельно
Й старанно обчислюють де воно стрельне.
Нап’ялена маска високого духу,
За правду воюють до кутнього зуба,
Дебатами ж їхніми кормиться згуба.
Мораль до вірша? А немає моралі!
Якби ж ми хотіли на мир працювати –
У дотах старих поржавіли б гармати.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Письмо матери. - Николай Зимин Любите матерей.Цените их,пока они живы и вы можете поговорить и побыть с ними рядом.Ведь,любовь матери - самое дорогое,что у нас есть.И будет вечно.
Верю, знаю,меня ты любила,
Пусть не так, как хотелось бы мне.
Верю, знаю,меня не забыла,
Когда я забывал о тебе.
Может быть,потому я душою
От тебя вдалеке заболел,
Что не знаю,сказать ли успею
Все,о чем я сказать не успел.
