"Шукай ім’я, а якщо не знайдеш імені, не дивуйся, що ніхто не чує - ти не кличеш."
м. Антоній Сурозький
***
Пізнати Тебе як Надію,
як Радість,
як Хліб,
як Життя.
Пізнати Тебе, як Відчай.
Боле мій!
Спраго моя!
Смерте моя!
Дорого, вузька і довга, як вуж,
Вуже мідний,
Пустеле,
Оазо,
Дороговказе,
Доме мій і Батьківщино моя,
Двері, у які стукаю,
Попутнику, Товаришу вірний,
куди піду від Лиця Твого?
Де не озирнуся — скрізь Ти,
чекаєш мене,
о Чекання моє і Бажання моє!
Запитання, на яке вже знаю відповідь,
і
Запитання, залишене без відповіді...
Таємнице, яку не осягнути,
Вітре, якого не спіймати,
Леве, якого не приручити,
Страху мій...
Зоре ясна досвітня,
Сонце, ясне й палюче,
Правдо, ясна й палюча,
Водо живлюча,
Кринице польова,
Зливо весняна,
Громе і Блискавко,
Тишо, напоєна привечоровими пахощами...
Як до Тебе наблизитися?
Як не втекти, не сховатися?
Ім’я Твоє — то вогонь,
меду солодший...
Ім’я Твоє — таїна чи загадка?
Як збагнути, де відкрите, а де непізнаване?
Дотик Твій — дар,
пронизує до глибини єства,
але й мовчання Твоє — теж дар,
Слово Твоє — кличе...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Рыжий конь - Николай Зимин Наша судьба очень похожа на полосатую зебру...Это нелегко осознать,когда мы молоды и горячи ,но с этим мы смиряемся,и все доверяем Господу.Он нас не забывает...
Но душа моя в ответ
Злится.
До того ей дела нет.
Снится,
Что хотит она достичь
Рая,
А за нею черных туч
Стая.
Заблуждений и страстей
Реки.
Тех,прожитых нами дней,
Вехи.
И куда же ты? Куда?
Где там...
Неземным ослеплена
Светом ,
Все быстрее в синь и даль
Мчится
Её светло - рыжий конь -
Птица.
Закат - Лариса Зуйкова Господь проявляет особую заботу и попечение о старцах и старицах, об этом Он говорит через пророка Исаию:
"И до старости вашей Я тот же буду, и до седины вашей Я же буду носить вас; Я создал и буду носить, поддерживать и охранять вас" (Ис. 46:4).
